1 Thessalonians 4

Ми вдень та вночі ревно мо́лимося, щоб побачити ваше лице та допо́внити те, чого не вистача́є вашій вірі. 1Сам же Бог і Отець наш, і Господь наш Ісус нехай ви́рівняє нашу дорогу до вас! 2А в вас хай примно́жить Госпо́дь, і нехай збагати́ть вашу любов один до о́дного, і до всіх, як і наша є до вас! 3Нехай Він зміцни́ть серця́ ваші невинними в святості перед Богом і нашим Отцем, при прихо́ді Господа нашого Ісуса з усіма́ святими Його́! 4

Живімо в святості

5А далі, бра́ття, просимо вас та благаємо в Господі Ісусі, щоб, як прийняли́ ви від нас, як належить поводитись вам та дого́джувати Богові, — як ви й поводитеся, — щоб у тому ще більше зроста́ли! 6Бо ви знаєте, які вам нака́зи дали ми Господом Ісусом. 7Бо це воля Божа, — освя́чення ваше: щоб ви береглись від розпусти, 8щоб кожен із вас умів тримати начи́ння своє в святості й честі, 9а не в при́страсній по́хоті, як і „погани, що Бога не знають“. 10Щоб ніхто не кривдив і не визи́скував брата свого в якійбудь справі, бо ме́сник Госпо́дь за все це, як і перше казали ми вам та засві́дчили. 11Бо покликав нас Бог не на нечи́стість, але на освя́чення. 12Отож, хто оце відкида́є, зневажає не люди́ну, а Бога, що нам також дав Свого Духа Святого. 13А про братолюбство немає потреби писати до вас, бо самі ви від Бога на́вчені люби́ти один о́дного, 14бо чините те всім брата́м у всій Македонії. Благаємо ж, браття, ми вас, щоб у цьому ще більш ви зростали, 15і пильно дбали жити спокійно, займатися своїми справами та заробляти своїми руками, як ми вам наказували, 16щоб ви перед чужими пристойно пово́дилися, і щоб ні від ко́го не залежали!

Про покі́йних

17Не хо́чу ж я, браття, щоб не відали ви про покі́йних, щоб ви не сумували, як і інші, що надії не мають. 18Коли бо ми віруємо, що Ісус був умер і воскрес, так і покі́йних через Ісуса приведе́ Бог із Ним.